Чернігівська обласна організація НСКУ

До дня народження Володимира Петровича Коваленка

Ковшун — Sun, 11 Apr 2021 06:39:00 GMT

До дня народження Володимира Петровича Коваленка побачив світ збірник на його пошану. Очікуємо презентацію.
Головне - не забувати цей день і цю ЛЮДИНУ!

ДЕТАЛЬНІШЕ

З ВСЕУКРАЇНСЬКИМ ДНЕМ КРАЄЗНАВСТВА

kovshun50 — Fri, 29 May 2020 06:17:43 GMT

ЗІ СВЯТОМ ДОСЛІДНИКИ РІДНОГО КРАЮ!

Свято Івана Купала в Любечі

Ковшун — Sun, 08 Jul 2018 08:57:38 GMT

В ДРЕВНЬОМУ, АЛЕ ВІЧНО МОЛОДОМУ ЛЮБЕЧІ, ПРОЙШЛО СВЯТО: "Ой, на Івана, ой, на Купала".
Давнє слов'янське свято Івана Купала припадає на 7 липня.
Івана Купала належить до ряду найпочесніших, найважливіших, найвеселіших свят у році, у ньому брало участь усе населення, причому традиція вимагала активного включення кожного в усі обряди, дійства, особливої поведінки, обов'язкового виконання й дотримання ряду правил, заборон, звичаїв.
Іванів день насичений обрядами, пов'язаними з водою. Уранці в Іванів день купатися — звичай усенародний, і тільки в деяких областях селяни вважали таке купання небезпечним, оскільки іменинник в Іванів день — власне водяний, який терпіти не може, коли в його царство лізуть люди, і мститься їм тим, що топить кожного необережного.
За давнім повір'ям, Іван Купала уособлює розквіт сил природи. В основі обрядів лежить звеличення води й сонця. Здавна було заведено в ніч на Йвана Купала на берегах річок та озер розпалювати обрядові вогнища. Через них стрибали та кидали вінки.
У день Івана Купала старалися зцілятися росою. Для цього потрібно піднятися якомога раніше й пройтися босоніж по цілющій купальській росі. У цей день влаштовували масове збирання лікувальних трав. Особливу цілющу силу купальська трава набуває до сходу сонця, як кажуть, «хто рано встає, тому й Бог дає!».
За повір'ям, Купальська ніч вважалася часом розгулу нечистої сили: на болотах влаштовувалися збирання чаклунів і відьом.

ДЕТАЛЬНІШЕ ТУТ!!!

“Від партнерства місцевих музеїв до широкого транскордонного культурного співробітництва”

Ковшун — Sun, 29 Apr 2018 07:20:54 GMT

З 25 по 27 квітня 2018 року в м.Гомель, республіка Білорусь, проходила наукова конференція в рамках проекту “Від партнерства місцевих музеїв до широкого транскордонного культурного співробітництва” (“Дніпровський паром”).
На цій конференції була присутня і делегація від Чернігівської області.
До складу делегації увійшли і працівники Історико-археологічного музейного комплексу "Древній Любеч" Зарецький С.В. та Заліський О.С.

ДЕТАЛЬНІШЕ!!!

Реалізація проекту почалась...

Ковшун — Fri, 13 Apr 2018 09:26:57 GMT

Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч» спільно із Гомельською обласною первинною організацією громадської організації «Білоруський зелений хрест» (Республіка Білорусь) та Національним університетом «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка, бере участь у реалізації міжнародного транскордонного проекту «Від партнерства місцевих музеїв до широкого транскордонного культурного співробітництва».
Проект реалізується за кошти Європейського Союзу в рамках програми територіального співробітництва країн Східного партнерства Україна-Білорусь.
12 квітня 2018 року в м. Чернігів за участі заступника голови обласної державної адміністрації Наталії Романової відбувся установчий круглий стіл на якому презентували концепцію інтерактивної дитячої навчальної кімнати, відкриття якої планується в музейному комплексі в цьому році.
Також за кошти гранту планується проведення робіт з ремонту та облаштування сучасного фондосховища, яке діятиме як експозиційна виставка.

З Новим 2018 Роком та Різдвом Христовим!

Ковшун — Sun, 31 Dec 2017 08:17:27 GMT

Чернігівська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, щиро вітає всіх краєзнавців області з Новим 2018 Роком та Різдвом Христовим!
Зичимо Вам міцного здоров’я, наснаги, творчих успіхів!

Хай здійсняються бажані мрії,
Рік новий стане роком надії.
Хай здоров’я міцного прибуде,
Щастя, радості, посмішок всюди!

І достаток хай буде в оселі,
Щоб були всі гуляння веселі!
Творчих успіхів, сил і наснаги.
Від близьких — розуміння й поваги.

Від колег — допомоги в роботі.
І хай місця не буде турботі.
Керівництво хай збільшить доходи
За природність красивої вроди.

Музейний комплекс «Древній Любеч». Здобутки та проблеми…

Ковшун — Wed, 13 Dec 2017 14:01:02 GMT

На теренах України розташоване давньоруське місто Любеч – велич, слава, гордість вітчизняної історії. Нині це селище міського типу Чернігівської області.
Враховуючи його значення в історії українського державотворення, духовному та культурному становленні нації, з метою збереження та популяризації його унікальних пам’яток історії, археології, архітектури двадцята сесія п’ятого скликання Чернігівської обласної ради розпорядженням від 2 жовтня 2008 року створила комунальний заклад Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч».

ДЕТАЛЬНІШЕ!

Чи вдасться зберегти музей у Любечі? Відео

Ковшун — Wed, 06 Dec 2017 12:24:23 GMT

Чернігівщина може втратити історико-археологічний музей «Древній Любеч». Комплекс був створений у 2008 році на базі колишньої школи-інтернату.
На створення витратили чимало часу і коштів благодійників. Адже будівля була передана в напівзруйнованому стані, не було ні вікон, ні дверей. У занедбаному стані також була також Кам’яниця Полуботка, вона потребувала зведення покрівлі. «Це унікальна пам’ятка цивільної архітектури XVII століття. Загалом такі пам’ятки можна порахувати на пальцях рук», — кандидат історичних наук Ігор Кондратьєв.

На території музею археологи знайшли Ближню печеру святого Антонія, яку в подальшому дослідили та реконструювали. У Дальній і зараз проводять роботи.
«В Любечі є так звані Ближня і Дальня печера. В Дальній ми відновлюємо підземну церкву, яких в Україні дуже мало.
Там зараз є ікона преподобного Антонія, Богоматері, Ісуса Христа і Троїцька. Люди вже туди ходять», — науковий співробітник Анатолій Федорченко.
Працівники запевняють, що у Любечі збільшився потік туристів, а відтак, і вектор розвитку міста.
А свій комплекс вони порівнюють із Батурином, який також починав свою роботу з маленького музею і доріс до Національного заповідника.
За літо 2017 року в Любечі провели понад 60 екскурсій тільки для киян.
Та після місцевих виборів новий голова подав клопотання про передачу приміщень і земельної ділянки, на якій і знаходиться музей, у власність ОТГ.
«Якраз 0,48 гектара – це вся та територія, на якій, окрім згаданих допоміжних споруд, знаходиться і двоповерховий комплекс, у якому розпочалося облаштування історико-краєзнавчого музею», — директор Навчально-наукового Інституту історії, етнології та правознавства ім. О. М. Лазаревського Олександр Коваленко.
Якщо депутати облради проголосують за таке рішення, то власником всієї ділянки стане Любецька громада.
Історики побоюються, що музейний комплекс припинить існування, адже без приміщення працювати не зможе.
До того ж «Древній Любеч» втратить грант Європейського союзу, а зал фондосховища так і не буде створений.
Журналіст Марина Шолох Оператор Дмитро Дриганов

ДЖЕРЕЛО!

Тишком-нишком не пройшло...Боротьба триває і музей буде існувати!

Ковшун — Mon, 04 Dec 2017 18:34:37 GMT

Сьогодні у приміщенні культурно-мистецького центру "Інтермеццо" (Чернігів, вул.Шевченка, 9) відбулася прес-конференція "Врятуємо любецький музей".
За два дні лише автор публікації у фейсбуці Кондратьєв І.В. отримав кілька десятків дзвінків з обіцянками та пропозиціями надати конкретну допомогу. Ігор Вікторович щиро дякує усім представникам мас-медіа, науковцям, музейникам, археологам та історикам, представникам громадських організацій, юристам, та просто небайдужим громадянам, які долучилися до неї.
Нарешті вдалося отримати на руки й копію прийнятого в Любечі рішення. Цікаво, що хоч воно і складено юридично доволі безграмотно, мова у ньому йде про господарчі споруди, котельню та інші приміщення (жодного слова про приміщення музею), та про земельну ділянку площею 0,48 га, на якій власне усе це і знаходиться.
Загалом це класична рейдерська схема - коли розділяють будівлю та землю під неї, що підтвердило найгірші припущення.
Навряд чи цей документ може бути підставою для розгляду цього питання обласною радою, тим більше на найближчому засіданні, хоча звісно що виключати цього не можна (в повістці дня його наразі немає).
Вже кілька депутатів ВР роблять відповіді запити, йде робота на усіх рівнях, готується юридична платформа для потенційних судових позовів.
Виявилося що схожі проблеми можуть виникнути і з іншими музеями області (в усякому разі відчуття що такі випадки поодинокими не будуть).
Боротьба триває і музей буде існувати!

Джерело!

SOS! У Любечі хочуть знищити музей!!!

Ковшун — Fri, 01 Dec 2017 18:32:48 GMT

У 2008 році Обласна рада створила «Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч», якому було передано колишнє приміщення школи-інтернату, що знаходилось у напівзруйнованому стані (не було вікон та дверей, була зідрана підлога та ін.). Згодом на баланс були передані Кам’яниця П. Полуботка (в зруйнованому стані) і так звана Ближня печера св. Антонія (яку лише почали розкопувати чернігівські археологи).
За цей час:

- за гроші благодійників у приміщення колишнього інтернату були вставлені вікна та двері, збудована автономна газова котельня;
- була досліджена та відремонтована Кам’яниця П. Полуботка, виявлена і реконструйована Ближня печера св. Антонія.
- силами працівників музею було відремонтовано й оформлено 5 залів, де представлені археологічні знахідки, етнографія регіону, картини подаровані музею художниками та ін.;
- «Древній Любеч» разом із Чернігівським національним педагогічним університетом і білоруськими колегами виборов грант Європейського Союзу з транскордонного співробітництва. За іронією долі гроші мають піти на створення відкритого музейного залу-фондосховища – тобто туристичної родзинки для відвідувачів.
- на базі «Древнього Любеча» регулярно проводяться поважні наукові конференції.
- до Любеча нарешті потягнулися туристи.

У 2017 р. в Любечі пройшли місцеві вибори. Новий голова поставив питання про передачу музейного приміщення ОТГ «для адміністративних послуг». Сьогодні було проведене засідання селищної ради, директора музею С.Заліського на засідання не пустили, як не пустили і на погоджувальну раду. Депутати потайки сказали, що розглядалося питання з клопотанням до Обласної Ради передачі усіх (!) приміщень музею місцевій владі (в усякому разі так це звучало з голосу). А це Кам‘яниця Полуботка XVII ст. та печери Антонія Печерського також? 7 грудня це питання може бути розглянуто Обласною радою.

До чого це призведе?

1. Музейний комплекс без приміщення існувати не може, усі інші будівлі в Любечі для музейних потреб не підходять.
2. Розвиток Батурина свого часу починався саме з маленького музею, а зараз Національний заповідник «Гетьманська столиця» – фактично містоутворююче підприємство, яке дає роботу не одній сотні працівників, за рік його відвідують десятки тисячі туристів.
3. Під загрозою реалізація транскордонного проекту, який фінансується Європейським Союзом.
4. Фактично закривається вектор розвитку міста, адже окрім туризму жодних інших варіантів розвитку міста просто не існує. Шкода, якщо це буде саме так.
І якщо чесно – то це вже дно.

Джерело