На дзвінких перехрестях сіверянських вітрів…
Без минулого, немає майбутнього!
На теренах України розташоване давньоруське місто Любеч – велич, слава, гордість вітчизняної історії. Нині це селище міського типу Чернігівської області.
Враховуючи його значення в історії українського державотворення, духовному та культурному становленні нації, з метою збереження та популяризації його унікальних пам’яток історії, археології, архітектури двадцята сесія п’ятого скликання Чернігівської обласної ради розпорядженням від 2 жовтня 2008 року створила комунальний заклад Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч».
До нього віднесено давньоруське місто Любеч, археологічний комплекс, що включає:
залишки валу середньовічної фортеці,
- городище «Замок» літописного міста Любеча,
- городище – 1 літописного міста Любеча,
- поселення/посад – 1 городище – 1,
- поселення/посад -2 городище – 2;
- некрополь давньоруського міста Любеча,
- курганний могильник – 1/центральна група/,
- курганний могильник – 2 «Коловороти» /західна група/,
- курган «Високе поле»,
- городище «Лисиця»;
- поселення «Посад городища «Лисиця»;
- Ближня і Дальня печери пр. Антонія,
- Антоніївський монастир;
- Кам’яниця Полуботка;
- Спасо-Преображенський храм 1811 – 1817рр.
За цей час проведено комплекс заходів щодо розвитку музейного закладу та відродження Любеча як історично заселеного місця:
- зроблено посильний ремонт головного корпусу музею: замінено дах, вікна та двері, встановлено газову котельню, змонтовано систему опалення, відремонтовано 7 експозиційних залів;
- проведено комплекс археологічних та наукових досліджень;
- реставровано Кам’яницю П. Полуботка;
- реконструйовано Антонієву печеру
- здійснено комплекс заходів із розмежування земель державної та комунальної власності, уточнення охоронних зон на території селища;
- виготовлено проектну документацію на відбудову замкових споруд XІ – XІІІ ст., реконструкцію та реставрацію об’єктів історичної і культурної спадщини, упорядкування прилеглих до них територій;
- виготовлено та встановлено пам’ятники та пам’ятні знаки;
- створено музейні експозиції «Любеч очима митців», «Ремесла Любеча та навколишніх територій», «Любеч періодів первісної людини, Київської Русі, козацької доби», «Предмети побуту та вжитку XVІІ – XІXст.», «Рибальство», «Історія хліба», «Визначні любечани»;
- з кожним роком збільшується потік туристів;
- до Дня незалежності України проводиться Відкритий фестиваль традиційних слов’янських мистецтв та бойових єдиноборств «Київська Русь»;
- Любеч стає осередком культурної та духовної спадщини не тільки Чернігівщини, а й держави України та зарубіжжя.
- створено і працює Internet-ресурс (Web-сайт) http://liubech-grad.ucoz.net
- Любеч поступово повертається з тимчасового історичного забуття. Адже скільки і пам’ятає та свідчить історія, це був
адміністративний, політичний, економічний, торговий, військовий, культурний центр. В різні часи він об’єднував території
сучасних Брагинського, Лоєвського районів Гомельської області, Ріпкинського, частково Городнянського, Чернігівського районів.
Сьогодні знову Любеч - центр новоствореної об’єднаної територіальної громади. Сподіваюсь, як і більшість членів об’єднання, що
це буде потужним імпульсом для розвитку цих історично заселених земель.
Значну роль в цьому відіграватиме те, як ми скористаємося культурною спадщиною, що нам дісталась.
Історико-археологічний комплекс "Древній Любеч" є і буде продовжувачем, зберігачем, пропагандистом тих надбань, що залишили
нам попередники, таким чином вносячи свою лепту в загальну справу громади, її становлення.
Тож терпіння, злагоди, порозуміння, надхнення, НАДІЇ всім нам на цій тернистій, нелегкій, але почесній стезі відродження і
розвитку заради життя та процвітання!
- В Любечі вже десять років працює постійнодіюча археологічна експедиція. Цінні знахідки знаходяться на збереженні в сховищах Чернігівського обласного історичного музею ім.В.В.Тарновського.
Назріла нагальна потреба мати власне фондозбереження.
А так як "Древній Любеч" нині є міжнародним партнером назрів проєкт, завдяки якому заклад буде відбудовуватись за іноземні кошти. Роботи по створенню сховища розпочнуться в 2018 році.
Розраховуємо за рахунок Міжнародних фондів облаштувати територію охоронних зон близько 6 га. Це буде значний внесок в збереження культурної спадщини селища на Дніпрі.
Анатолій Федорченко – Член Національної спілки краєзнавців України
Фото Миколи Ковшуна
|
