У всякого своя доля і свій шлях широкий:
Той мурує, той руйнує…
Тарас Шевченко
Кожне село чи місто має свою історію, свою долю. У Любеча вони довгі-предовгі, насичені багатьма доленосними подіями, його ж доля непересічна, буремна. Скільки віків, а можливо, й тисячоліть прошуміло над містом, але Любеч зберіг свою самобутність, своє неповторне навкілля. Його урочища, узвози, доли і пагорби – первозданні, неповторні, такі, як були за часів Святослава і Володимира. Тут, де природні краєвиди на багато годин приковують до себе погляд, відпочиває душа. Тут наша історія просто лежить перед нами, і до неї можна легко доторкнутися.
Не так багато на території нашого краю містечок, які могли б конкурувати своєю історичною спадщиною з древнім Любечем, а якщо бути чесним до кінця, то жодного. Адже саме Любеч згадуєтьс
...
Читати далі »